УСТАТКУВАННЯ ДЛЯ ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЇ

Гідромеханізація в будівництві - це спосіб виробництва грабарств, при якім для розробки ґрунту, його транспортування й укладанню в тіло спорудження або відвал використовується водяник потік
Гідромеханізація заснована на властивості быстродвижущейся води розмивати ґрунт і нести його у зваженому стані до місця укладання, де внаслідок зменшення швидкості вода втрачає несучу здатність і частки ґрунту осідають.

Способом гідромеханізації в промисловім і цивільнім будівництві звичайно роблять намив територій і насипів

При гідромеханізації застосовуються наступні способи розробки ґрунтів:

1. гідромоніторний, при якім ґрунт розмивається струменем води, що викидається під більшим напором з насадки снаряда - гідромонітора, до якого вода підводить по трубах від насосної станції;
   
2. землесосний (підводний) - плавучим землесосним снарядом (земснарядом), що засмоктують розпушений ґрунт і разом з водою напрямним його на берег;
   
3. механогидравлический, коли ґрунт руйнується екскаваторами, бульдозерами й іншими машинами й, змішуючись потім з водою, направляється до місця укладання або збагачення.

Гідромоніторний спосіб розробки. Насосна станція перекачує воду по трубах до гідромонітора. Що утворювався в результаті розмиву ґрунту пульпа (суміш води із ґрунтом) стікає в розташовану за гідромонітором яму, так званий зумпф, звідки засмоктується стаціонарною землесосною установкою й направляється по магістральному пульповоду до місця укладання ґрунту в насип на підході до моста. На насипі пульпа випускається з відгалужень розводящого пульповоду, що перебуває на естакаді; частки ґрунту випадають, а очищена вода через водоскидний колодязь і трубопровід надходить у водовідвідну канаву

• Основними гідностями гідромеханізації грабарств, що стимулюють її широке впровадження в будівництво, є:
  
• висока продуктивність снарядів, що дозволяє виконувати великі обсяги робіт у надзвичайно короткий термін;
  
• мала кількість робітників і висока продуктивність праці; невисока первісна вартість устаткування;
  
• можливість ідеального сортування ґрунту по крупности його часток, що досягається при намиві земляних гребель або інших земляних споруджень, що вимагають водонепроникності
• До недоліків гідромеханізації слід віднести значна витрата енергії, тому що із ґрунтом необхідно перемістити в кілька раз більша кількість води; залежність від характеру розроблювального ґрунту; зниження продуктивності при роботі в зимових умовах.

Ефективність застосування гідромеханізації, що забезпечує високі техніко-економічні показники, залежить від придатності ґрунтів для провадження робіт цим способом, забезпеченості дешевою електроенергією й від одержання в місця провадження робіт необхідної кількості води. При цих умовах вартість розробки ґрунту при гідромеханізації в 1, 5-3 рази менше, чим при екскаваторних роботах.

Основним механічним устаткуванням гідромеханізації є: гідромонітори, що утворюють щільний і компактний струмінь води, що вилітає з великою швидкістю з насадки; відцентрові насоси, що подають напірну воду до гідромоніторів; ґрунтові насоси й гідроелеватори для переміщення пульпи й земснаряди, що розпушують ґрунт під водою, що засмоктують і транспортуючі пульпу

Підрозділи цієї сторінки: